У Пролісному провели в останню путь воїна-земляка Сергія Коваленка

Пролісненці повідомили про трагічну звістку — загибель односельця, яка відгукнулася болем у серцях українців:

Народився Сергій 26 лютого 1989 року в м. Харкові, але все життя його пройшло в рідному селищі Чкаловське.

 

Він виріс чесною, порядною, доброю людиною, з загостреним відчуттям справедливості й щирою готовністю підставити плече допомоги іншим. Як і більшість хлопців, захоплювався технікою, також дуже полюбляв рибалити особливо на ставку в Новій Гнилиці.

 

У 2004 році закінчив школу й пішов опановувати токарську справу до Чугуївського профтехучилища.

 

Ще в шкільні роки Сергій зустрів своє кохання – чарівну дівчину Юлію, яка згодом й стала його дружиною. Доля подарувала подружжю двох чудових донечок – Софійку та Вероніку, які дуже любили свого тата. Адже кожну вільну хвилину він намагався бути зі своїми «принцесами».

 

Продовжилася трудова діяльність Сергія Олександровича у 2014 році в ПРаТ Агрокомбінат «Слобожанський». Але криваві події 2014 року і початок Антитерористичної операції внесли свої корективи. Сергій не зміг бути просто спостерігачем і пішов захищати рідну землю. Протягом двох років бився з ворогом у Луганській області, за що отримав медаль «За оборону Щастя». Під час одного з боїв отримав поранення і змушений був повернутися до мирного життя. Прийшов у свій колектив, згодом, у 2021 році, вступив до Нікопольського факультету Національної металургійної академії України. Життя налагоджувалося: на роботі – повага, в родині затишок, любов і комфорт. Але 2022 – перекреслив все…

 

З перших днів повномасштабного вторгнення старший сержант Сергій Коваленко став на захист рідної країни, в складі 113 бригади Територіальної оборони. У війську його наректи «Іменинник», бо народився герой 26 лютого, 24 – він вже був у строю.

 

Його товариші по службі згадують Сергія як відповідального, небайдужого побратима, друга, який завжди тримав своє слово.

 

З часу окупації рідного селища, Сергій Коваленко сказав: «Обов’язково зайду і підніму наш прапор над Чкаловським». І, як завжди, не кинув слів на вітер – його фото з радісною звісткою зі звільненого селища бачила вся Україна!

 

Продовжив свій бойовий шлях Сергій звільняючи Харківську область. А потім служив на різних напрямках. Був нагороджений медаллю «За звільнення Харківської області», відзнакою Міністра оборони України «Хрест сил Територіальної оборони».

 

Останній свій бій Сергій Коваленко разом з побратимами прийняв поблизу міста Вугледар, де 23 жовтня 2024 року героїчно загинув.

 

Чкаловська селищна військова адміністрація і вся Пролісненська громада висловлює щирі співчуття з приводу смерті Героя його рідним і близьким.

Вічна шана і пам’ять нашому захиснику, мужньому воїну Коваленку Сергію Олександровичу!