Війна: виклики та стійкість громад

Рясно зелений «Зєлік»

Саме так — інтимно-ласкаво мешканці містечка Зеленодольськ, центра однойменної територіальної громади, розташованого за 45 кілометрів від свого півмільйонного (!) райцентру Кривого Рогу, іменують рідний куточок.

Його найпривабливішою візитівкою насправді є впорядковане довкілля, адже половину місцевої території займає паркова зона, а неперевершена окраса краєвиду — рукотворна водойма, що живить Криворізьку ТЕЦ, зажила великої популярності й відпочивальників на узбережжі з навколишніх місць тут у літній сезон — хоч греблю гати!

У Зеленодольську немає приватної житлової забудови, стоять лише багатоповерхівки та об’єкти інфраструктури, обійти дванадцятитисячний населений пункт можна всього за чверть години. У процесі децентралізації до складу тутешньої громади приєдналися три сусідніх села, до початку повномасштабної війни громада розвивалася й мала обнадійливі перспективи подальшої розбудови.

Упритул з оскаженілим ворогом…

Протягом дев’яти перших місяців від початку повномасштабної війни з кацапськими загарбниками Зеленодольська громада нещадно потерпала від безупинних ворожих атак, адже лінія фронту проходила лише за десять кілометрів на тоді окупованій сусідній Херсонщині. З першого дня місцеві створили власний загін територіальної оборони, який допомагав військовим, а крім того ретельно патрулював місцевість, активно сприяв ліквідації наслідків обстрілів, забезпеченню населення гуманітарною допомогою.

Підсумком цього тривалого жахіття стали майже 700 пошкоджених квартир у центрі громади та близько тисячі приватних будинків у сільській місцевості, частково зруйновані об’єкти соціально-економічної сфери, зокрема, критичної інфраструктури.

Дев’ять загиблих та 86 поранених цивільних осіб, понад 2,5 тисячі (!) лише нерозірваних касет, 95% забруднених смертоносним залізяччям тутешніх сільгоспугідь, 1700 біженців із Херсонщини, що знайшли прихисток у громаді — такий гіркий спадок від осатанілої навали людожерів-ординців…

Архіпроблеми мономістечка

Містоутворюючим підприємством, задля діяльності якого й збудовано свого часу Зеленодольськ, залишається місцева Криворізька ТЕЦ, надходження якої до бюджету громади у мирний час становили до 70% від загального обсягу. Тобто мономістечко свідомо підлаштовувалось, насамперед, до потреб потужного виробництва, й очевидний дисбаланс такого собі сіамського «братерства» найболісніше проявляється зараз, під час війни.

Після знищення рашистами Каховського водосховища Зеленодольське водоймище вже не поповнюється дніпровською водою та невблаганно міліє. Тож планується наповнювати його вже животворною вологою з Інгульця, а це вартісний масштабний проєкт. До того ж рашисти значно пошкодили ТЕЦ, яка забезпечувала теплом та водою містечко. Перейти на індивідуальне опалення в досяжній перспективі нереально, також проблематично швидко забезпечити краян артезіанською водою в разі критичного обміління водоймища. Можливим виходом зі складної ситуації може стати монтаж декількох мінікотелень у різних куточках міста, й сподіваємося, що можновладці оперативно та ефективно розв’яжуть ці нагальні питання.

DOBRE партнерів у біді не полишає

Надзвичайно цікавими для журналістів стали знайомства у Зеленодольську з тутешніми центрами медично-санітарної допомоги та активності громадян, пожежною частиною, водоканалом, дитячо-юнацькою спортшколою та водно-веслувальною базою, адже у розвиток зазначених об’єктів вкладені значні інвестиції з боку уряду США. Це і сучасні медичне обладнання й транспорт, потужні насоси та генератори, компресори, пластикові труби, польова кухня, сонячні панелі, тренажери та багато іншого вкрай важливого обладнання й устаткування. Така плідна взаємодія триває вже вісім років, і саме за ініціативою з американського боку допомога Україні не лише продовжилася, а й суттєво розширилася з початком повномасштабної війни.

— Від усієї громади щиро завдячую американському народу за суттєву фінансову та моральну підтримку, що надихає нас героїчно боронити і водночас розбудовувати Батьківщину, — наголосив молодий, креативний очільник Зеленодольської міської територіальної громади Дмитро Невеселий.

Він докладно охарактеризував стан справ у цій мальовничій місцині, відверто спілкувався з журналістами, і в останніх залишилося стійке враження щодо оптимістичного майбутнього привабливого «Зєліка».

Царичанські обрії

Цьогоріч селище Царичанка — центр однойменної громади на межі з Полтавщиною відзначає 420-річний ювілей і відоме як найповажніший за віком населений пункт Дніпропетровщини.

З його багатою історією, унікальними артефактами та автентичними побутовими експонатами журналісти ознайомилися у реконструйованому діловому та культурному центрі громади, після чого відвідали місцеву лікарню.

Голова Царичанської територіальної громади Геннадій Сумський докладно проаналізував життєдіяльність цього регіону, відзначив його переваги та пріоритетні напрями розвитку, відповів на численні питання.

Чистий край джерельної води

Найціннішим багатством цієї благословенної місцини, беззаперечно, є унікальні природні особливості — через відсутність потужних промислових об’єктів у громаді чудове довкілля — чисте повітря, кришталеві води мальовничої річки Оріль, густозелені лісові масиви на її узбережжі…

З цілющих джерел тут розливають мінеральну воду та виготовляють горілку, а всі охочі журналісти із задоволенням випробували себе у велопробігу та катанні на байдарках у селі Турове поблизу Царичанки, де втілюється надзвичайно цікавий приватний проєкт з облаштування видовищного ландшафтного простору для поціновувачів активного дозвілля на природі.

Тож саме з подальшим розвитком рекреаційної сфери, екологічних туризму, фермерства та переробки вирощеної продукції, а також розбудовою відповідної інфраструктури пов’язують власне майбутнє царичанці й перші кроки у цьому напрямі вельми обнадійливі.

Кульмінаційним гастрономічним акордом відвідання гостинної громади став майстер-клас з приготування товчеників — місцевої фірмової страви, що, ніде правди діти, особливо смакує на свіжому повітрі, у колі друзів, після захопливих водних або пішохідних маршрутів!

З DOBRE — разом!

Царичанська громада активно співпрацює з благодійною програмою уряду США USAID DOBRE вже вісім років, і за цей період на її теренах реалізовано з десяток проєктів у сферах освіти, медицини, культури, ЖКГ та інших на загальну суму понад 11 мільйонів гривень. І цей процес триває.

Наразі, зокрема, створюється сучасний медіацентр та водночас корегується (необхідні зміни викликані війною з росією) стратегічний план розвитку громади, обговорюються подальші перспективи плідної взаємодії.

Журналісти наочно впевнилися в актуальності та результативності цієї діяльності й висловлюють щиру вдячність за привітність мешканцям обох громад та Українському кризовому медіацентру — за бездоганну організацію туру.