Важка штанга — із задоволенням!
Успадкував спортивний характер Сергій від батька — військовослужбовця Юрія Опанасовича, а важкою атлетикою захопився у знаменитій свого часу секції при Чугуївському ПТУ-19, яку очолював тренер Володимир Баранов. До речі, вибір вишу — тодішнього інституту механізації та електрифікації сільського господарства не випадковий — там була авторитетна база для аматорів богатирських розваг, що й привабило найбільше нашого земляка.
Досягнувши рівня кандидата в майстри спорту і виступаючи в складі юнацької збірної України, далі перспективний атлет прогресувати на помості перестав. Причина тому — раннє одруження в дев’ятнадцять років, народження доньки, армійська служба, після якої — народження сина і очевидна необхідність утримувати сім’ю, працювати, не маючи змоги приділяти заняттям спортом для великих досягнень належних часу й зусиль. Для власної втіхи і далі підкорював важку штангу на аматорському рівні, працюючи викладачем у ПТУ і в період двадцятирічної міліцейської служби, проте після сорока п’яти, вже на пенсії — значно активізував фізичні навантаження.
Друга молодість і заслужені лаври
Сергій Філоненко продовжує працювати, але вже не так інтенсивно, тож можливостей для улюбленого захоплення стало значно більше, чим він і скористався. Тричі на тиждень ветеран регулярно тренувався у спортзалі, за кілька місяців перед черговими змаганнями переходячи на строгий режим, що включає посилені харчування й морально-фізичну підготовку. І результати перевершили сподівання!
Нині наш прославлений земляк — майстер спорту міжнародного класу, неодноразовий чемпіон світу і Європи серед ветеранів у своїй віковій і ваговій (до 125 кг) категоріях, а в улюбленій дисципліні пауерліфтингу (силове триборство) — жимі лежачи піднімає штангу вагою 195 кг, на рівних змагаючись з найсильнішими спортсменами планети різного віку!
Торік підступний ковід підкосив Сергія, який досі повністю не відновився від злощасного вірусу, але мужній спортсмен, перейшовши до менш напруженого графіка, тепер двічі на тиждень тренується у спортзалі й минулої весни блискуче виступив на міжнародному турнірі в Києві, а в кінці року планує традиційно оновити кілька рекордів на національному чемпіонаті.
Безмежна доблесть
Неоціненну підтримку відомому спортсменові надає його половинка, надійний соратник і однодумниця Інеса, яка також сповідує активний спосіб життя, всіляко сприяє чоловікові, завжди супроводжує його на змаганнях і безнастанно піклується про оптимальний режим, харчування, безліч інших складових успішної діяльності коханої людини.
Спортивну схильність розділяють їхні діти — Оксана і Олег, який керує одним зі спортивних клубів у Чугуєві, де, до речі, тренується і його батько, а здорове захоплення культивується і серед п’яти підростаючих онуків дружних, щасливих родин Філоненків-Буртелеїв.
До речі, саме вдячні діти спонсорують поїздки батьків на змагання, у тому числі зарубіжні, бо, на жаль, жодної сторонньої допомоги чемпіонові світу і Європи в неолімпійському виді спорту не надається.
Але Сергій настроєний оптимістично — його радують рідні й найдорожчі близькі, наповнюючи позитивною енергетикою дім по вихідних, інші улюблені домочадці — двійко бульдогів, у компанії яких здійснюються регулярні багатокілометрові маршрути у хвойному бору, безхатні раніше коти, що знайшли тут затишок і ласку, п’ять пар кумедних і життєрадісних папужок. Окрім роботи і тренувань є де докласти рук і вміння на власній садибі, а ще із задоволенням пововтузитися з онуками, переглянути улюблені спортивні передачі, поспілкуватися й поділитися новинами з численними друзями.
Особливо відзначимо той факт, що, попри досить серйозну недугу (у Сергія діагностовано цукровий діабет), мужній земляк живе повноцінним життям, більше того — демонструє феноменальні результати, долаючи фізичні перенавантаження (у жимі лежачи при власній вазі 115 кг підкорює 195-кілограмову штангу!). І це блискуче підтвердження сили людського духу і величезної життєлюбності.
