Реалії й майбутнє зеленого багатства краю

Антон Осін 17.09.2021 у 07:23 278

Олександр Гіглавий — головний лісничий Чугуєво-Бабчанського держлісгоспу — про реалії й майбутнє зеленого багатства краю.

Реалії й майбутнє зеленого багатства краю

— Олександр Олександрович, з усього відчувається, що професійне свято — День працівника лісу — очолюваний вами трудовий колектив, на відміну від минулих років, зустрічає у доброму настрої. Отже, чорна смуга позаду і є привід для оптимізму?

Олександр Гіглавий

— Саме так — ситуація налагодилася, працюємо стабільно, регулярно здійснюємо обов’язкові платежі, виплачуємо зарплату, маємо прибуток. Уперше за останні роки преміюємо лісоводів за добросовісну працю з нагоди нашого свята і впевнені, що добра багатолітня репутація рідного підприємства відроджується й надалі успішно розвиватимемося.

— Втішно чути такі слова, тим паче напередодні старту грандіозної президентської програми «Зелена країна», що передбачає збільшення лісових масивів в Україні в найближче десятиліття на мільйон гектарів! Напевно, землякам-лісоводам належить брати активну участь в її реалізації — які першочергові завдання в зв’язку з цим доведеться вирішувати, чи достатньо сил, уміння і ресурсів для здійснення таких масштабних перспектив?

— Від подібного плану дійсно захоплює дух — настільки він масштабний і вражаючий! Проте, як мовиться, очі бояться, а руки роблять, адже головне, що поставлена чудова благородна, актуальна мета — озеленювати державу, зробити її красивішою і привабливішою.

Впевнений, що лісоводи зі своїм завданням упораються, але без серйозної підтримки з боку держави і органів місцевого самоврядування ніяк не обійтися. Наприклад, у нашому лісгоспі, площею в двадцять дві тисячі гектарів, вільних ділянок для створюваних нових лісових масивів просто немає. Але такі є в громадах, переважно на невгіддях — у балках, ярах, на піщаних, болотистих ґрунтах. Багато землі приватизовано, нині вона — товар, тож де її знайти для законного використання під озеленення — перша серйозна проблема. Друга полягає в тому, аби механізованим способом готувати й обробляти землю на терасних схилах у тих самих балках і ярах — у придбанні такої дорогої техніки також розраховуємо на фінансову допомогу.

Зі свого боку підготували ґрунт і навесні висадимо дубові сіянці в розсаднику біля Малинівки, маємо також посадковий матеріал декоративних культур у розсаднику Кочетоцького лісництва. У межах президентської програми створюються дев’ять великих високотехнологічних підприємств з вирощування посадкового матеріалу в різних куточках країни, у тому числі селекційний центр нашої Слобожанщини в Ізюмі.

У Чугуївському районі, де крім нашого діють ще два лісгоспи — Вовчанський і Зміївський, створена спеціальна комісія, яка і визначить майбутні території, що освоюватимуться під новостворені зелені оази.

А вже з жовтня по грудень пройде акція «Створюємо ліси разом», ініційована державним агентством лісових ресурсів України, тож закликаю земляків взяти в ній активну участь, а координаційну допомогу з нашого боку гарантую.

— Наскільки відомо, територія Слобожанщини за всіма необхідними критеріями значно не дотягує до належного рівня лісистості, тож обговорювана нами президентська програма сприяє розв’язанню і цієї важливої екологічної проблеми. Ви можете конкретизувати реальні перспективи в цій конкретній ситуації?

— Наскільки мені відомо, доля лісистості на Харківщині становить 12% від її загальної площі, чого явно недостатньо, на думку фахівців, для оптимального співвідношення природного багатства краю з урбаністичною його забудовою. Щоб наростити зелену рекреаційну зону ще хоч би на три відсотки, потрібно створити додатково близько дев’яноста тисяч гектарів лісу — обсяг, порівнянний з чотирма лісгоспами, як наш! Повторюся, але ключове питання — де знайти таку площу, коли, не секрет, внаслідок корупційних схем земля спливала направо і наліво. Втім, порядок в цій сфері повинні навести відповідні органи, а я повторюся, що лісоводи зі своїм завданням зі створення, догляду і збереження зелених легень планети однозначно впораються.

— Наскільки згубними для наших флори і фауни є нинішні природні аномалії, зокрема, надзвичайно спекотне літо і яким чином можна мінімізувати негативні наслідки таких катаклізмів?

— У Чугуєво-Бабчанському держлісгоспі переважають діброви, а хвойні бори становлять п’яту частину і саме останні найгірше переносять спеку. Це видно навіть неозброєним поглядом — сосни масово жовтіють, усихають, їх активно атакують паразити та інші болячки. Ці негативні тенденції аналізують учені-фахівці, остаточні висновки ще попереду, але подібне циклічно траплялося і раніше. Адже рослини, як і тваринний світ, одвічно еволюціонують, розвиваються, адаптуються до нових умов, і це звичайний природний процес. З другого боку техногенне навантаження й інший негативний вплив на природу слід звести до мінімуму, і лише у такому разі отримаємо гармонійне довкілля. Страждають у більшій або у меншій мірі абсолютно всі мешканці — тварини і рослини, скажімо, в листяних лісах — ясен, який нещадно  пожирає лубоїд.   

Одно слово, з глобальними кліматичними змінами потрібно боротися на планетарному рівні, а з конкретними місцевими, певен, що впораємося самотужки. Обнадіює зростаюча свідомість любителів природи, які залишають з кожним роком все менше сміття в затишних місцях відпочинку, а нинішнього літа вперше не зафіксовано жодної пожежі в наших лісах!

Тож закликаю земляків берегти зелене багатство краю, активно сприяти збереженню та примноженню безцінного природного дару.


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини

Коментарi