Пропонуємо топ–5 найбільш актуальних тем для чугуївців, відібраних із запитань наших чітачів.

Водопостачання

Загальна протяжність водогінних мереж (магістральних і локальних) у Чугуєві понад 120 кілометрів! Їх середній вік – близько півстоліття, причому за останні десять років замінено на нові всього до п'яти кілометрів. Неважко підрахувати, що за такими темпами повної модернізації водогону нинішньому поколінню земляків не дочекатися ...

Тим часом, у середньому, щодоби в місті трапляються кілька поривів в мережах, чугуївці часто раптово залишаються без цілющої вологи, втрати якої на шляху до споживачів у проіржавілих комунікаціях становлять до половини від загального обсягу!

Звідси високий тариф, який постійно зростає на цю послугу, тяжке становище КП «Чугуїввода», що встигає, у кращому разі, лише латати дірки та реагувати на невдоволення городян. До того ж, воду, що надходить до нас із сусіднього Кочетка з їдким запахом хлору, більшість чугуївців використовують переважно з технічною метою, а в гастрономії – покупну з глибоководних свердловин.

Вкладені років п'ятнадцять тому багатомільйонні кошти в облаштування декількох глибоководних свердловин на узбережжі Сіверського Донця в районі Зачуговки витрачені марно: лише заднім числом з'ясувалося, що якість води саме на цьому березі не виправдала сподівань, і свердловини замулені, законсервовані, а розбавлення хлорної кочетоцької води власною чугуївською водночас зі зниженням тарифу так і не відбулося...

Ось чому чугуївці (за винятком жителів Клугино–Башкирівка, де вода з рідної свердловини – чудової якості) вважають цю проблему ключовою й хочуть почути чіткі обнадійливі перспективи щодо цього.

Медицина

У цій найбільш злободенній темі торкнемося лише одного з численних аспектів. Йдеться про непродумане, сумнівне рішення щодо розміщення міських сімейних лікарів в цілком непристосованому для цього приміщенні на вул. Леонова, 4.

Пацієнти тут юрмляться в тісному задушливому коридорі – ідеальному місці для поширення всіляких вірусів та мікробів. При цьому ще часто змушені додатково добиратися до поліклініки по всілякі аналізи, інші процедури, консультації з профільними фахівцями.

Особливо на такі незручності нарікають люди похилого віку, резонно дивуючись: чому в семиповерховій будівлі поліклініки на вул. Гагаріна, де раніше цілком вільно розміщувалися всі медпрацівники, раптом не знайшлося місця кільком сімейним лікарям міста?!

Утилізація відходів

Ще вкрай актуальне питання – необхідність закриття існуючого полігону в Василевому Хуторі для заховання так званих твердих побутових відходів, а простіше кажучи – сміття, яке й досі тут просто утрамбовують допотопним способом. На цій території поблизу Чугуєва нерідко трапляються пожежі, навколо поширюється сморід, до того ж ресурси полігону давно вичерпані, а його слід закрити та рекультивувати територію.

Чугуївській міській владі спільно з існуючими Чкалівською і Малинівською, а також іншими сусідніми громадами слід негайно братися до проєкту створення сучасного сміттєпереробного підприємства – іншого варіанту вирішення проблеми в ХХІ ст. просто не існує!

Паралельно необхідно активніше впроваджувати процес роздільного збору сміття серед населення, адже тоді успішно вирішиться і супутня невтішна ситуація – зникнуть потворні стихійні звалища, що заполонили нині все навколо.

Екологія

Частково з попередньої випливає і ця тема – на жаль, буквально на очах міліє і хиріє колись повноводний Сіверський Донець – головна водна артерія, краса і гордість прославленого рєпінського краю.

Якщо своєчасно не допомогти річці, то вже наступні покоління земляків будуть позбавлені радості спілкування з неповторним багатством нашої малої батьківщини... І вже якщо, як завжди, не вистачає коштів для дійсно масштабної діяльності з розчищення русла, укріплення берегів та ін., то що заважає сьогодні заборонити господарську діяльність у прибережній зоні (Башкирівка, Осинівка, Фігуровка), інтенсивну забудову!?

«Доблесна спадщина»

Саме такою гіркою іронією охарактеризував один наш респондент численні, геть убиті об'єкти інфраструктури, що стали непотрібними Міністерству оборони, але десятиліттями, до цілкового руйнування, не передаються в користування міській громаді.

Адже чиновники в погонах повинні розуміти, що все армійське майно – рухоме, а в даному випадку – нерухоме, створене за бюджетні, загальнонародні, тобто наші кровні кошти. І на відміну від офіцерів, що сидять у теплих столичних кабінетах, їхні численні колеги, що служать у гарнізонах, у тому числі і в Чугуївському, що захищають в окопах на передовій територіальну цілісність держави, не мають власного житла, а їхні сім'ї поневіряються по кутках. А якби армійські чиновники були відповідальнішими, такі об'єкти (конкретно в нашому місті – п'ятиповерховий відомчий готель АРЗ, клуб офіцерів, будинок побуту, кілька казарм тощо), мали би бути своєчасно передані громаді, і понині б давали користь, частково розв’язавши й надзвичайно гостре житлове питання в місцевому гарнізоні...

Резюме

Вирішивши обмежитися суто місцевими, локальними проблемами, розв’язання яких, в першу чергу, залежить від активності та дієздатності нашої громади, у даному разі свідомо не згадані розбиті дороги, мізерні зарплати і пенсії, величезні тарифи за комуналку тощо, тобто добре відомі всім «принади» нашого життя... Адже останні можна здолати лише на загальнодержавному рівні.

На що спроможна громада?