І справа навіть не в тому, що часто-густо матеріальна винагорода із державного бюджету для вищого ешелону посадовців просто захмарна (НАК «Нафтогаз України», «Укрзалізниця», Верховний та Конституційний Суди й низка інших структур), а в тому, що абсолютно не виправдана конкретними економічними показниками їхньої діяльності та й, врешті-решт, здоровим глуздом.
На жаль, аналогічна тенденція спостерігається і на місцевому рівні, лише контраст між «верхами» та іншими менш вражаючий…
Застарілі стимули
Наразі алгоритм нарахування матеріальної винагороди в органах місцевого самоврядування враховує, зокрема, такі категорії, як оклад, ранг, вислугу років, інтенсивність праці. Додатково, якщо є можливість, призначаються премії та матеріальна допомога для оздоровлення.
Проте такий механізм застарілий та неприйнятний у сучасних реаліях. Скажімо, досвідчений чиновник з великим стажем апріорі отримуватиме більше за свого молодого колегу, хоча останній може бути значно ефективнішим, більш цілеспрямованим та здібним. Тому доцільно визначати рівень матеріальної винагороди чиновникам відповідно економічних показників колективного результату.
Оптимальний баланс
Зокрема, найбільшу питому вагу в загальному обсязі видатків Чугуївського міського бюджету на нинішній рік становитиме зарплатня працівників більш як 40 тутешніх бюджетних установ — понад 210 мільйонів гривень, що дорівнює 70% загального бюджету громади. Близько сорока мільйонів з них заплановані на утримання майже двохсот чиновників безпосередньо у міськвиконкомі. І лише 30% виділяються на розвиток та благоустрій громади, яка до того ж поповнилася шістьма населеними пунктами. Чи достатньо зазначеного фінансування для належних ремонту місцевих доріг, модернізації водогонів, тепломереж, реалізації інших численних проєктів, що повинні поліпшити комфортність життя земляків? Питання риторичне, проте, приміром, у місті Тростянець сусідньої Сумської області подібне співвідношення витрат на чиновницький апарат та решту бюджету паритетне (50:50) і повірте, що якість послуг, особливо у найвразливішій сфері ЖКГ, там значно краща…
Бідні можновладці — нещасна громада
Справедливість такої тези не підлягає сумніву, проте гідну зарплату посадовці повинні виправдовувати реальними економічними показниками.
Але хто об’єктивно визначатиме продуктивність діяльності місцевих «білих комірців»? Вочевидь керівництво органу самоврядування намагається головним чином якомога збільшити власний персонал та забезпечити його гідною зарплатнею (за наші податки), а члени виконкому та більшість депутатського корпусу на даний момент цілком підтримують позицію керівництва громади. Тож лише за активного втручання в цей процес громадських активістів, якомога більшої кількості земляків можливо зобов’язати обраних нами очільників регулярно звітувати та радитися з усіх важливих питань. Адже наразі такий діалог на сайті міськради та її комунальних підрозділів суто формальний…
А потрібно розробити такий прозорий механізм, який би стимулював чиновників без зайвих спонукань працювати ефективно, і головним чинником оцінки такої роботи повинні стати якісні послуги для населення та економічний розвиток регіону.
Зокрема, для початку в Чугуївській ОТГ непогано було б скоротити кількість чиновників, аби їхнє утримання не перевищувало принаймні половину загального бюджету.
А потім, за підсумком соціально-економічного зростання (якщо воно відбувається) преміювати саме тих, хто забезпечує позитивний результат. Але безсумнівно, що нині штатний розклад Чугуївської міськради (ОТГ) явно надмірний і потребує серйозної корекції.
Стосовно зарплат чиновників, утім, як і всіх інших категорій працівників, то реальні досягнення дійсно професійних креативних фахівців повинні гідно оцінюватися матеріально.
