Добігає кінця 2021/2022 навчальний рік. Він вже третій (від березня 2020 р.), коли з незначними перервами переважає дистанційне навчання. І добре, якщо воно здійснюється, оскільки діти та студенти на окупованих рф територіях фактично позбавлені цього права. Навчання майже не відбувалось через перебої чи навіть повну відсутність зв’язку, а також з огляду на численні переїзди учасників навчального процесу. У низці випадків вчителі не отримували і не отримують заробітну плату.
Довідково: За даними Офісу генерального прокурора, за час повномасштабного вторгнення в Україну станом на 9 червня 2022 року росія вбила 263 дитини. Ще 488 дітей дістали поранення.
Здавалося б очевидним, що в умовах війни, коли всі області України є потенційно небезпечними, навряд чи може йти мова про очну форму навчання. Проте замість мобілізації зусиль і вдосконалення форм дистанційної роботи, почали лунати заяви про відновлення з 1 вересня 2022 р. навчання офлайн.
Питання безпеки є предметом уваги в самому Міністерстві освіти та науки, на засіданнях уряду, на телебаченні. Постанови відповідних структур доводяться до відома місцевої влади та директорів шкіл, обговорюються в соціальних мережах.
Однак чи є безпечним вихід на навчання в офлайн форматі? Чи всі школи обладнані укриттями? Чи учні і вчителі повернуться з місць тимчасового перебування? Чи встигнуть діти і вчителі скористатися укриттями? На кого буде покладено відповідальність, якщо станеться лихо і укриття не допоможуть?
Всі ці та подібні питання, на нашу думку, мають однозначну відповідь. В умовах війни, коли армія рф цілеспрямовано нищить цивільні об’єкти, коли в Україні вже знищено понад 180 закладів освіти і пошкоджено близько двох тисяч, такі розмови є передчасними і навіть злочинними. Будь-яке скупчення дітей в одному місці – це вже небезпечно за нинішніх умов.
За посиланням можна ознайомитися з детальними інструкціями про вимоги щодо укриттів в закладах освіти.
Навіть за відсутності технічної чи економічної освіти, зрозуміло, що до директорів шкіл та до місцевої влади висуваються надскладні і фактично неможливі до виконання вимоги.
Однак серед дописувачів фейсбук-спільнот є й чимало прихильників відновлення очного формату. Як правило, це думки батьків, які ніколи не працювали в системі освіти і зеленої гадки не мають, як відбувається навчальний процес. Їхні аргументи зводяться до заяв, що «діти дистанційно нічого не роблять, вчителі не навчають, а тільки зарплату дарма отримують». Зазначу, що таких меншість. Як правило, ідея відновити офлайн навчання викликає негативне сприйняття дописувачів, які розуміють потенційні небезпечні наслідки таких дій.
Наведемо дописи доцента Вінницького національного технічного університету Анатолія Шияна, які він зробив доступними широкому загалу у фейсбук-спільноті «Новини вищої освіти».
Як бачимо, автор дуже влучно змальовує сумну картину, яка може стати реальністю в разі позитивного рішення уряду. Втім, тут може статися, що батьки не відпустять дітей до шкіл, а вчителі масово не повернуться з-за кордону чи з інших регіонів України. Навчальний процес, який і так фактично був зірваний за три місяці війни, знову опиняється під загрозою.
