Добре знаний далеко за межами Слобожанщини реабілітаційний центр для диких і свійських тварин «АКЕLA», що активно опікується під час війни братами нашими меншими, так уже сталося, особисто потребує негайної допомоги…
Тож стисло нагадаю, що натхненниця і реалізаторка цього досить масштабного проєкту та водночас президентка грузинської діаспори на Харківщині Ніно Цхведадзе всією душею віддається улюбленому хобі, яке органічно перетворилося з часом на сенс власного життя упродовж останніх більш ніж десяти років.
І всіляких перешкод на цьому шляху їй не бракує — спочатку в Чугуєві, де палка зоозахисниця самотужки, власним коштом організувала вельми привабливий та безкоштовний для відвідувачів мінізвіринець, проте порозуміння з місцевими можновладцями не знайшлося. А вже після омріяного новосілля реабілітаційного центру в лісовому масиві передмістя трапилася жахлива трагедія — першого ж дня повномасштабної війни рашисти люто бомбили наш край, внаслідок чого щойно облаштовану садибу для рогатого, хвостатого, пернатого та водоплавного товариства було значно пошкоджено, а від нечуваного стресу більшість безпорадних постояльців загинула або розбіглася світ за очі…
Проте невгамовна Ніно разом з вірним чоловіком-однодумцем Робертом і тоді не занепали духом, знайшли в собі силу та переконання продовжити справу й під час війни, у гарячій прифронтовій зоні не лише відновили центр, а навіть збільшили популяцію переважно покаліченими війною, хворими та покинутими хатніми тваринами, дикими звірами та птахами.
Фото Валентини Черкасової
Майже щоденно до центру надходять нові живі експонати, їх звідусіль доставляють військові, поліціянти, волонтери, небайдужі громадяни. Цю строкату галасливу компанію щодня треба ретельно доглядати — обробляти рани, годувати, прибирати, спілкуватися, дбати про добробут цих щиросердих істот. Тож утримання центру потребує значних коштів та зусиль, а ситуацію суттєво ускладнює клята війна…
Утім, Ніно та Роберт разом з надійними безкорисливими помічниками, серед яких варто виділити насамперед Олену Цимбал, роблять усе можливе, щоб «АКЕLА» продовжував повноцінну благодійну діяльність, і розраховують у подальшому вдосконалюватися і розвиватися, аби дарувати відвідувачам радість та психотерапевтичну допомогу.
Черговий жахливий удар по центру стався внаслідок ймовірної аварії в локальній системі електроживлення саме тоді, коли нікого з людей поблизу не було, — бідкається Ніно Цхведадзе. — Врятувати пару поні, доставлених сюди з Київщини, та коня, на жаль, не встигли, серйозних опіків дістав пес, який і так багато настраждався й тільки оговтався у нас від попередніх лихоліть. Після дводенного перебування у ветклініці намагатимемося власноруч вилікувати бідолаху, а крім того, потрібно терміново, практично заново збудувати зимову конюшню на шість тварин, бо маємо до того ж невдовзі отримати чергове поповнення.
Тож звертаюся до всіх небайдужих допомогти нашим тваринкам чим можна — конче потрібні будматеріали та волонтери-добровольці, а ще постійно — корми, ліки, транспорт, гроші.
Натомість раді бачити у центрі «АКЕLА» всіх охочих, гарантую змістовну цікаву екскурсію, знайомство з нашою великою родиною, що налічує понад двісті звірят.
Чекаємо на дорослих та діточок, завітайте — не пошкодуєте!
Для охочих допомогти Go "Akela" телефони для довідок Ніно Цхведадзе: 093 661 7030, 068 559 37 48.
Цей матеріал опубліковано за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.
